044-333-87-31
050-011-35-96
093-170-56-94
098-185-25-93
г. Киев, ул.Кирилловская 160 А
mail: K_ds@ukr.net

Керамический блок


Сравнение товаров (0)


Показано с 1 по 4 из 4 (всего 1 страниц)

Характеристики керамічних блоків

При виробництві керамічних поризованих блолків використовується тільки натуральна, екологічно чиста сировина без хімічних домішок: глина, суглинок, тирса

Мала щільність блоків досягається як наявністю в них щілиноподібних порожнин , так і пористістю керамічного черепка.

Необхідна кількість і розташування порожнин обчислюєтся спеціальними розрахунками для отримання найбільшого шляху, який має пройти в блоці холод (тепло)

Необхдну пористість керамічног черепка отримують введенням в глинисту масу дрібної древесної тирси, або скопу, котрі вигорають під час випалювання блоків.

Бокова поверхня блоку виконується пазово-гребневою. Це дозволяє у вертикальному шві стін невикористовувати мурувальну суміш, що зменшує витрати розчину, спрощує процес мурування і підвищує теплоопір стін.

Технічні характеристики блоків повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-61



.0БЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

2.1          Завдяки своїй ефективності(міцні,морозостійкі,з високим теплоопором, невеликою щільністю) блоки можуть бути використані як для малоповерхових, так і для багатоповерхових будинків, як для зовнішніх стін (з утепленням або без нього), так і для внутрішніх стін, а саме:

несучих зовнішніх та внутрішніх;

самонесучих;

ненесучих (заповнення каркасів).

2.2          Без утеплення в зовнішніх стінах можуть бути використані КЕРАМІЧНІ БЛО­КИ 44 та КЕРАМІЧНІ БЛОКИ 38



2.3 КЕРАМІЧНІ БЛОКИ 25 при використанні в зовнішніх стінах слід утеплювата.

Зазвичай утеплення виконують із застосуванням фасадної теплоізоляції з опорядженням штукатурками або фасадної теплоізоляції' з опорядженням індустріальними елементами з вентильованим повітряним прошарком.

2.4          При зведенні внутрішніх стін доцільно використовувати блоки 25 (стіни) та 12 (перегородки товщиною 120 мм).

2.5          Товщина стін (зовнішніх та внутрішніх несучих) обчислюється з урахуванням діючих на них навантажень.

Конструктивне рішення зовнішніх стін (одношарова, двошарова або триша­рова) виконується з урахуванням температурної зони будівництва.

2.6          За умови нанесення на внутрішні поверхні стін гідроізоляційного покрит­тя блоки можна застосовувати для зовнішніх стін помешкань з вологим режимом експлуатації.

2.7          Застосування блоків для стін помешкань з мокрим режимом експлуатації, а також для зовнішніх стін підвалів і цоколів не допускається.

2.8          Поверховість будинків з несучими стінами із блоків слід визначати розрахун­ками на міцність та стійкість відповідно до вимог чинних нормативних документів. Зазвичай такі стіни використовують в будинках до 5 поверхів.

Як ненесучі на висоту поверху блоки можуть застосовуватись у багатоповер­хових будинках з монолітним або збірним каркасом.

В одноповерхових виробничих будинках максимальна висота самонесучих стін не повинна перевищувати 6 м.

2.9          Блоки, як матеріал з підвищенним опором теплопередачі, рекомендується використовувати, в першу чергу, для мурування зовнішніх стін будинків, які опалю­ються.

 

 

 Технологія  улаштування стін

Одношарові стіни муруються  товщиною в один з керамічних каменів,які забезпечують нормативні  вимоги щодо міцності, тепло- та звукоізоляції.

Товщина блоків приймається  відповідно до теплотехнічних розрахунків,в залежності від температурної зони експлуатації  будинку. Укладання блоків  з пазово-гребеневим стиком  виконують без   використання розчинової  суміші  у вертикальних стиках,за виключенням випадку,коли цілий блок укладають біля прирізаного блоку або біля іншого конструктивного елемента  будинку(колона,пілон тощо). Тоді між цілим блоком і прирізаним блоком або іншим конструктивним елементом будинку у вертикальному шві  використовують розчинову  суміш.

Розчинові  суміші готують на місці кладки стін в пересувних  розчинозмішувачах з використанням  сухих будівельних сумішей. Якщо довжина стіни або прорізу  в ній не є кратною розміру блока,слід використовувати прирізані за довжиною під необхідний розмір блоки. Якщо висота стіни або прорізу у ній не  є кратною розміру блока,слід використовувати  прирізані за довжиною під необхідний розмір блоки.

Якщо висота стіни або прорізу у ній не є кратною розміру блока,слід використовувати прирізані за висотою під необхідний розмір блоки.

Між нижньою поверхнею перекриття  та верхом прирізаного за висотою  блока залишають  проміжок 20-30 мм,який заповнюють еластичним  матеріалом: мінеральною ватою,монтажною піною тощо.

Блоки повинні бути розташовані в стіні таким чином,щоб вертикальні стики між ними були зсунені один відносно одного у сусідніх рядах на півблока, але не менше ніжна 10 см,при наявності прирізаних блоків-не менше 4 см. Прирізані блоки розміщують,по можливості,далі від кутів і прорізів.

Для різання блоків слід застосовувати електромеханічну ручну пилу типу "Алігатор" або спеціальну дискову станкову пилу. При використанні прирізаних блоків  у прорізаних стін їх  укладають різаною стороною у стіну.

При необхідності отримання отворів стіну можна свердлити звичайним або коронарним свердлом, але безударним способом.

Для якісного виконання мурування слід  вирівняти основу під перший ряд блоків. Вирівнювання  провадять звичайним цементно-піщаним розчином,який укладають на шар гідроізоляцій. Контролюють  горизонтальність  основи водяним рівнем  або нівеліром.

Горизонтальний шов повинен бути повністю заповнений розчиновою сумішшю на всю товщину  стіни без пропусків і порожнин. В цей шар незатверділої  цементно-піщаної  суміші  утеплюють  металеві в'язі ,які з'єднують  блоки з іншими конструктивними елементами будинків. Кількість  і місце розташування  в'язей наведено в проектній документації.

    При наявності пазовогребеневого  вертикального стику  для запобігання перекосу блоків під час мурування їх заводять зверху в пази каменів,що вже укладені,і після цього опускають на розчинову суміш. У процесі мурування стін використовують шнур муляра. Блок,який укладають ,потрібно підігнати по висоті шнура до рівня вже укладених блоків,використовуючи гумовий молоток. Контроль вертикальності  стін виконують за допомогою будівельного рівня або виска після мурування кожного ряду блоків.

Контроль горизонтальності кладки в площині стіни виконують за допомогою шнура муляра.

Контроль висоти кладки  провадять за допомогою порядовки- вертикальної  рейки з відмітками висоти ряду кладки. Зовнішню та внутрішню стіни,що з'єднані між собою,доцільно мурувати одночасно. Перший ряд  блоків внутрішньої  стіни укладають впритул  до зовнішньої стіни на розчиновій суміші. Наступний ряд  укладають ,заводячи блок внутрішньої стіни на глибину 10-15 см зовнішню стіну,для чого підрізають  зовнішній блок на 15-20 см. У проміжок,що утворився ,укладають утеплювач.

Якщо  внутрішня стіна  буде муруватись пізніше,необхідно передбачити штраби. У цьому випадку заводять блоки внутрішньої стіни в зовнішню на глибину 15 см впритул до блоків зовнішньої стіни. Перед укладанням керамічні блоки слід змочувати водою,щоб вони не поглинали інтенсивно воду з розчинової суміші. Для мурування одношарових зовнішніх стін доцільно використовувати спеціальний теплоізолюючий  розчин,який відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-126.

Стіни слід оштукатурювати ззовні та зсередини. Для  штукатурення  зовнішніх та внутрішніх стін використовують вапняні ,цементно-вапняні або цементні розчинові суміші,які відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-126.

Зовнішню поверхню зовнішніх стін оздоблюють декоративною штукатуркою  або фасадними фарбами. Внутрішні поверхні оздоблюють будь-якими матеріалами - керамічною плиткою,плиткою з природного  каменю,сухою штукатуркою,фарбами,шпалерами тощо.

Двошарові стіни

Зовнішній шар стін в кожному конкретному  випадку повинен забезпечувати  безперервне  видалення пароподібної вологи  через  стінове огородження. Улаштування  зовнішнього шару двошарової зовнішньої стіни виконують відповідно до ДСТУ Б В.2.6-36,проекту організації будівництва (ПОБ) та проекту виконання робіт (ПВР),які  розробляють згідно з вимогами для кожного конкретного будинку.

Тришарові стіни

Улаштування середнього  та зовнішнього шарів  цих стін виконують відповідно  до ДСТУ Б В.2.6-35,ПОБ та ПВР,які розробляють згідно з вимогами ДБН А.3.1-5  для кожного конкретного будинку.

Кріпильний каркас,на який установлюють індустріальні  елементи,монтують  за допомогою  анкерних болтів,які кріплять до несучих конструкцій будинку.

При монтажі конструкцій фасадної теплоізоляції в місцях примикань до віконних та дверних прорізів не допускається:

навішування елементів фасадної теплоізоляції на віконні та дверні конструкції,окрім захисних елементів;

кріплення віконних та дверних  конструкцій на елементи фасадної  теплоізоляції.

При  монтажі  опоряджувального шару  не допускається:

-застосовувати  способи кріплення,які можуть  спричинити вібрацію;

-встановлювати плитні   елементи  личкування впритул без зазорів або з зазорами,меншими  ніж передбачено проектом;

-встановлювати кріпильні елементи на відстані від краю личкування менше допустимої ;забруднювати будівельним сміттям повітряний прошарок між теплоізоляційними плитами та личкуванням.

    Технологія виконання робіт та сам порядок монтажу та кріплення зовнішнього шару тришарових стін  з використанням для внутрішнього шару керамічних блоків  на підставі виконаних розрахунків їх міцності  та теплоізоляції  в залежності від конструктивного  рішення (лицьова цегла або індустріальні елементи) наводяться у проектній документації  на кожний будинок.

 

Стіни з опорядженням цеглою

Як лицювальну доцільно використовувати клінкерну цеглу. Вентиляція повітряного прошарку забезпечується влаштуванням відповідних отворів припливно-витяжної вентиляції у нижній та верхній частині стіни (цоколя та карнизу),а також в зоні між віконними простінками та у підвіконній зоні.

Для створення вентиляційних отворів частину вертикальних швів у кладці з лицювальної цегли залишають незаповненими розчинною сумішшю. Їх площа повинна бути не менше 1/1500 від площі стіни. Товщина повітряного прошарку повинна бути не менше 40 мм та не більше 150 мм.

Кріпити теплоізоляційні плити до стін з керамічних блоків слід дюбелями. Їх кількість визначається розрахунками для кожного конкретного будинку. Їх кількість становить 8 шт/м2.Дюбелі повинні витримувати розрахункові зусилля вириву зі стіни ,не менше 1,2 кН.

Зовнішній шар, виконаний з лицювальної цегли, з’єднується  з внутрішнім шаром,виконаним з керамічних блоків, за допомогою гнучких в’язей.

Як в’язі використовують гнучкі металеві елементи з нержавіючої або оцинкованої сталі у вигляді Г-подібних або Т-подібних стержнів діаметром 4-5 мм або штаби товщиною 3-4 мм.

На 1 м2 стіни слід ставити не менше 5 в’язей, які мають загальну площу поперечного перетину не менше 0,5 см2.

Біля віконних та дверних прорізів,а також в кутових зонах стін слід ставити на 1 погонний метр стіни 3 анкери на відстані 150 мм від її краю.

Поверхні всіх відкритих сталевих елементів повинні бути захищені шаром антикорозійного покриття.

Стіни з опорядженням елементами навісних фасадів

Елементи  навісних фасадів  слід кріпити до зовнішнього шару стін, зведених з керамічних блоків ,за допомогою металевого кріпильного каркасу.

Металевий кріпильний каркас містить в собі несучі та зєднувальні елементи, кронштейни, напрямні вироби, елементи  примикання до конструкцій будинку.

Кількість анкерів для кріплення елементів навісних фасадів до стіни, зведеної з керамічних блоків, розраховують  для кожного конкретного будинку з урахуванням зусилля вириву  анкера зі стіни,що має бути не менше 1,5кН.

Проектні рішення навісних  фасадів повинні виключати потрапляння дощу та снігу у повітряний прошарок і захищати теплоізоляційний шар від замочування.

 

Купити керамічні блоки

Наша компанія займається поставками керамічних блоків як на обєкти будівництва на пряму із заводів, так і постачанням не фурних норм керамоблоків.

Ви завжди можете звернутися до наших менеджерів щоб замовити керамічні блоки, і ви можете бути впевнені що забезпечимовисоку якість обслуговквання та доступні ціни.